Аналітики компанії “УкрАгроКонсалт” прогнозують суттєве пожвавлення аграрного сектору України у маркетинговому році 2026/2027. За словами експерта Максима Харченка, ключовим фактором стане активне використання накопичених запасів, що дозволить значно наростити експортні обсяги.

Як повідомляє Інтерфакс-Україна, загальний збір основних зернових культур у новому сезоні може досягти 59,4 млн тонн. Водночас виробництво олійних оцінюється на рівні 23 млн тонн. Особливо помітним стане зростання перехідних залишків зерна — вони збільшаться майже утричі та складуть близько 13 млн тонн. Найбільший приріст очікується у сегменті пшениці — до 4,7 млн тонн, а також ячменю та гороху.

Завдяки розвантаженню складів експортний потенціал також посилиться. Зокрема, постачання пшениці за кордон може зрости до 20 млн тонн, а кукурудзи — до 28,5 млн тонн. У сегменті олійних культур прогнозується відчутне збільшення виробництва: урожай соняшнику може сягнути 13,7 млн тонн, ріпаку — 3,6 млн тонн, а сої — 5,7 млн тонн. При цьому запаси соняшнику скоротяться, тоді як обсяги сої на зберіганні, навпаки, зростуть.

Позитивна динаміка очікується і в переробній галузі. Виробництво соняшникової олії може становити близько 6 млн тонн, з яких більшість піде на експорт. Також прогнозується значний випуск соняшникового шроту — до 5,8 млн тонн. У соєвому сегменті обсяги виробництва олії можуть досягти 1 млн тонн, а шроту — понад 4 млн тонн, із високим експортним потенціалом.

Щодо ріпаку, то аналітики очікують виробництво олії на рівні понад 1,5 млн тонн із майже повною орієнтацією на зовнішні ринки. Виробництво ріпакового шроту також залишатиметься значним і переважно експортно спрямованим.

У ширшому Чорноморському регіоні ситуація виглядає відносно стабільною. Зокрема, у Росії прогнозується зменшення врожаю пшениці до 85,8 млн тонн, однак експорт залишиться на високому рівні. У країнах Дунайського басейну загальний обсяг виробництва зерна очікується майже на рівні 65 млн тонн, із зростанням в Угорщині та Польщі, але спадом у Болгарії.

Водночас експерти застерігають про ризики. Зростання вартості дизельного пального та азотних добрив уже створює тиск на аграріїв, особливо малих виробників. За оцінками Харченка, це може негативно вплинути на майбутню врожайність, зокрема у 2027 році, а також спровокувати підвищення цін на агропродукцію як в Україні, так і на глобальному ринку.