Українці, які були змушені покинути країну через повномасштабну війну, можуть зафіксувати цей факт у Міжнародному реєстрі збитків. Йдеться не про матеріальні втрати, а насамперед про документування самого вимушеного переміщення та завданої моральної шкоди.

Подати звернення можуть громадяни з будь-якого регіону України — незалежно від того, чи це підконтрольна територія, чи тимчасово окуповані райони. У заяві зазначається факт виїзду за кордон, а також описуються нематеріальні наслідки: психологічний тиск, стрес, втрати звичного способу життя та інші переживання.

Варто врахувати, що наразі конкретний розмір компенсації не визначено. Його встановлюватимуть пізніше в межах окремого міжнародного механізму. Тож на цьому етапі головна мета — саме збір і фіксація даних про постраждалих.

Звернення можна подати навіть у тому випадку, якщо людина вже повернулася в Україну або не оформлювала статус біженця чи тимчасового захисту за кордоном. Також це стосується тих, хто отримував допомогу від державних чи міжнародних структур. Якщо спочатку громадянин був внутрішньо переміщеною особою, а згодом виїхав за межі країни, дозволяється подати дві окремі заяви — за кожним фактом.

До заявки можна додати будь-які підтвердження: власний опис подій, офіційні документи, фото- та відеоматеріали, свідчення інших осіб або дані про місце проживання чи перетин кордону. Водночас навіть відсутність повного пакета доказів не стане перешкодою для подання.

Як пояснив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, оформити заяву можна онлайн через портал «Дія» з комп’ютера. Виплати одразу не передбачені — наразі формується база, яка в майбутньому стане основою для визначення компенсацій постраждалим.