Перегляд системи регулювання фінансового сектору розпочався ще під час кризи 2008 року. Цей процес триває і нині. Наразі один із найбільших світових банків розпочав боротьбу з деякими впливами регуляторів на фінансову сферу.

Про це повідомляє видання Reuters.

Як стало відомо, у понеділок, 28 листопада голова JPMorgan Джеймі Даймон виступив із критикою ряду ініціатив, пов’язаних із регулюванням сфери фінансів. Зокрема, вони стосуються секторів капіталу, карткових транзакцій та відкритого банкінгу. Очільник фінустанови повідомив про намір протистояти тим регулятивним нормам, які, на його думку, жодним чином не посилюють безпеку банківського сектору.

Джеймі Даймон додав, що нині банківські установи побоюються висловлювати свою незгоду з нововведеннями регулюючих органів. Банкіри вважають, що їхня відсіч може призвести до санкцій з боку регуляторів.

Проте, за словам очільника JPMorgan, наразі настав час для протистояння регулюваню. Отож він обіцяє подати цілий ряд судових позовів та припинити несправедливість. Адже ініціативи регулюючих установ завдають збитків компаніям та ускладнюють життя людям, які мають низькі доходи.

Зокрема, влітку 2023 року регулятори у США запропонували зобов’язати банківські установи відповідати стандартам Базельського комітету з банківського нагляду. У регулюючих органах вважають, що це сприятиме підвищенню стійкості банківських установ до економічної нестабільності. Зокрема, банкам було запропоновано провести докапіталізацію на 19%.

Проте фінустанови відмовились від такої пропозиції. На думку банкірів, ініціатива лише шкодитиме економічному сектору. Банки навіть погрожували досягти скасування нововведень у судовому порядку. Адже, за словами представників банківського сектору, ФРС та інші регулюючі установи їх запровадили неналежним чином.

У ФРС відреагували на невдоволення банкірів. Регулятор пообіцяв знизити рівень докапіталізації до 9%. Для банків із капіталом до 250 млрд доларів США збільшення капіталу мало сягати 3−4%.

Через коригування вимог ФРС відбулося зниження банківського індексу S&P 500 (SPXBK). Він втратив 3,5%. У зв’язку з цим акції JPMorgan, Citigroup і Morgan Stanley знецінились на 2−6%.

Банківські установи скаржаться на непрозорість завершального етапу документу Базель III. Водночас вже невдовзі у Сполучених Штатах відбудуться президентські вибори, через що виникає певна невизначеність. Адже невідомо, чи набуде він чинності після зміни адміністрації у Білому домі.

Джеймі Даймон зазначає, що найгіршим розділом Базельської угоди є саме докапіталізація системно значущих банківських установ. Підрахунки операційних ризиків в документі є необ’єктивними, а коефіцієнт покриття ліквідності містить невідповідності.

Також голова JPMorgan невдоволений комісіями емітентів карток. На його думку, регуляторам слід заборонити таким компаніям як American Express, Capital One і Discover Financial Services підвищувати розмір комісій. Адже нині обмеження на стягнення комісії діють лише для банків.

Має намір Джеймі Даймон протистояти й відкритому банкінгу. За його словами, вільний обмін даними клієнтів фінустанов приховує загрози. Адже цими даними можуть скористатись зловмисники.

Автори публікації зауважують, що невдоволення банків діями регуляторів спостерігаються практично в усьому світі. Банкіри вже забули про важкі умови, які виникли під час кризи 2008 року. Водночас на банки тиснуть небанківські фінустанови. Адже їхня присутність на ринку значно посилила конкуренцію у сферах кредитування та інвестування.

Водночас нині політики стали лояльнішими до поступок у сфері регулювання, які сприятимуть зростанню економіки. А це також спонукає банки до боротьби за послаблення регулятивних норм.

Проте великі банки переважно все ж підтримують систему регулювання, яка виникла після кризи 2008 року. Зокрема, глобальні правила для міжнародних фінустанов спрощують їхню роботу в інших країнах.

У разі повернення Дональда Трампа у президентське крісло може відбутися скасування впровадження стандартів Базеля. Однак глобальній фінансовій системі необхідна стандартизація. В іншому разі відбудеться послаблення банківських установ.

Відповідно до звіту Міжнародного валютного фонду, нині ситуація довкола відсоткових ставок та інфляції не стабільна. Отож існують потенційні фінансові ризики. Їх наявність може спровокувати нові фінансові кризи. Відповідно, у найближчому майбутньому банки збільшуватимуть власні резерви.