Поліція може отримати доступ до банківської таємниці: Верховна Рада готує відповідний законопроєкт

Банківська таємниця / Фото: sud.ua

Вже невдовзі у Верховній Раді відбудеться розгляд законодавчої ініціативи №11043. Депутати голосуватимуть за цей документ вже у другому читанні. Законопроєкт передбачає перегляд повноважень Нацбанку у сфері держрегулювання фінансових ринків. Зокрема, якщо ініціатива отримає схвалення народними обранцями, банкам доведеться на запит поліції розкривати банківську таємницю.

Таку новину повідомляє видання “Судово-юридична газета”.

Напередодні другого читання до зазначеного законопроєкту було додано низку нововведень. У тексті документа пропонується внести зміни до статті 62 Закону “Про банки і банківську діяльність”. А саме, автори ініціативи визначили нову підставу для розкриття банківської таємниці. Йдеться про відповідне звернення правоохоронців до фінустанов. Банки будуть зобов’язані надати поліції дані про власних клієнтів у випадках та в обсязі, передбачених статтею 31 Закону “Про платіжні послуги”.

Водночас у статті 31 має з’явитись нова, сьома, частина. Вона передбачає розкриття банками даних клієнта у випадках, коли від Нацполіції надходить письмовий або електронний запит щодо ймовірного зв’язку фінансової операції зі скоєнням кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2, 362-363 ККУ. У такому разі фінустанова перевірятиме, чи має операція ознаки кримінального порушення, та у разі їхнього виявлення протягом доби має надати правоохоронцям такі відомості:

  • суму та валюту, які фігурували під час проведення платіжної операції;
  • дату здійснення платіжної операції;
  • тип платіжної операції;
  • дані про геолокацію, IP-адресу, а також адресу засобу через який було виконано операцію (включно з платіжним застосунком або пристроєм). Якщо ж для здійснення платіжної операції було використано послуги каси – адресу каси;
  • дані для ідентифікації отримувача: у випадку фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові, номер облікової картки платника податків; у випадку юридичної особи – її повне найменування;
  • ідентифікаційний код відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
  • повну назву надавача платіжних послуг отримувача;
  • ідентифікаційні дані отримувача, повний номер його електронного платіжного засобу та рахунку отримувача;
  • назву та код еквайра;
  • дані для ідентифікації платіжного пристрою;
    ідентифікаційний код операцію в платіжній системі;
  • ідентифікатор наданий платнику, його повний номер електронного платіжного засобу чи рахунку.

Законопроєкт вже отримав критику з боку головного юридичного управління Верховної Ради. Там кажуть, що, відповідно до цієї ініціативи, поліція матиме доступ до великого обсягу конфіденційних даних. Водночас з’явиться і безліч підстав, які надаватимуть правоохоронцям можливості для здійснення подібних запитів до банківських установ. Також у законопроєкті не зазначено, яким саме чином фінустанови зможуть виявляти ознаки кримінальних правопорушень під час фінансових операцій.

Водночас експерти зазначають, що текст ініціативи №11043 суперечить положенням Конституції України. А саме, другій частині статті 32, якою, власне, захищені конфіденційні дані українців.

Рекомендації для вас