Світовий банк опублікував новий доклад під назвою “Бідність, процвітання і планета”. У документі зазначається, що нині 50% населення Землі проживає в бідності. Також у фінустанові спробували відповісти, скільки часу може знадобитись на подолання цього негативного явища.

У Світовому банку зазначають, що бідними вважаються усі жителі планети, чиї щоденні витрати на проживання не перевищують 6,85 дол. США. Наразі таку низьку купівельну спроможність має практично половина мешканців нашої планети. Варто зазначити, що оцінка прогресу у викоріненні бідності Всесвітнім банком дається вперше після пандемії COVID-19. Як зазначається у доповіді, нині темпи боротьби з бідністю є доволі низькими. Отож, враховуючи таку тенденцію, відповідно до підрахунків, для подолання цього явища знадобиться понад 100 років.

Водночас крайньою бідністю вважаються щоденні витрати на життя в 2,15 дол. США на людину. У таких фінансових умовах наразі проживає приблизно 700 млн людей або ж 8,5% населення Землі. Переважно крайня бідність спостерігається в країнах із низкою та нестабільною економікою. Країни з таким низьким рівнем життя розташовуються переважно на Африканському континенті південніше від Сахари. У доповіді зазначається, що на викорінення цього виду бідності знадобиться мінімум 30 років. До 2030 року очікується зниження частки людей, які проживають за межею бідності до 7,3%.

Водночас щоденні витрати на життя 44% жителів планети не перевищують 6,85 дол. США. Саме ця сума вважається межею бідності у країнах з вищим від середнього рівнем доходів. Через зростання населення планети кількість людей на Землі, яка проживає за цією межею, майже не зазнавала змін.

За словами старшого керуючого директора Світового банку Акселя ван Тротсенбурга, нині людство має цілий комплекс проблем, які стоять на заваді боротьби з глобальною бідністю. Проте цій кризі передували десятиліття прогресу у зазначеному питанні. Зокрема подоланню бідності заважають низькі темпи економічного зростання, висока заборгованість, наслідки пандемії, військові конфлікти та геополітична нестабільність, а також кліматичні зміни. У підсумку, в кризових умовах колишні методи подолання бідності більше не працюють. Відповідно, нині є потреба у розробці принципово нової стратегії, яка надасть можливість не лише збільшити доходи населення, але й захистити планету.

Головний економіст Групи Світового банку і старший віце-президент з економіки розвитку Індерміт Гілл додає, що наразі держави з низьким рівнем життя та країни, в яких відбувається формування ринків, повинні знайти компромісний варіант, який дасть змогу як покращити економіку, так і зберегти клімат. До прикладу, заходи, спрямовані на зниження шкідливих викидів в атмосферу, можуть посприяти як розвитку країни, так і покращенню екологічного становища. Країни, які розвиваються, нерідко вкладають кошти у фінансування соціальних програм. Проте дієвішим кроком для подолання бідності будуть стабільні інвестиції в освіту та сферу охорони здоров’я. Також чимало користі можуть принести державні програми, які допомагають фермерам запроваджувати новітні екологічно чисті технології.

Під час пандемії коронавірусу прогрес у подолані глобальної бідності зупинився. Водночас мінімальний поріг добробуту у країнах із сильною економікою становить щодобові 25 дол. США витрат на одну людину. Аби досягти такого рівня для всіх, доходи у світі в середньому мають зрости у п’ять разів.

Статистика за останні 10 років свідчить, що чисельність країн із високим рівнем фінансової нерівності знизилась. Проте 20% жителів Землі все ще продовжують проживати в умовах нерівності. Переважно йдеться про держави Африки, які розташовано на південь від Сахари, країни Карибського басейну та Латинської Америки. Для жителів таких країн часто недоступні інструменти для соціального та економічного розвитку.

Також 20% населяння планети бодай раз за життя стають свідками природних катаклізмів. Практично кожний мешканець бідних країн Африканського континенту перебуває у зоні ризику через екстремальні кліматичні явища.

Отож подолання бідності має супроводжуватись одночасним зниженням викидів вуглецю. У Світовому банку зазначають, що в країнах із крайнім рівнем бідності покращення економічного становища не матиме суттєвого впливу на клімат. Адже викиди у цих регіонах планети доволі низькі. Проте ті країни, які долатимуть межу бідності в 6,85 дол. США на день, можуть значно підвищити забруднення довкілля. Саме тому необхідно запровадити стратегію, яка має підвищувати купівельну спроможність населення та не шкодитиме екології.

У підсумку в Світовому банк радять країнам із низькими доходами населення сконцентрувати зусилля на власному економічному зростанні, зниженні безробіття, поліпшенні освіти, підвищенні доступності послуг та покращенні інфраструктури. Водночас країни з середніми доходами населення мають знизити викиди вуглецю та підвищити фінансову спроможність своїх мешканців. Такі заходи допоможуть знизити вплив криз на населення. Щодо країн із сильними економіками та з суттєвими викидами вуглецю, то їм доведеться здійснити перехід до більш екологічних технологій, а також знівелювати негативний вплив такого переходу на безробіття. Водночас важливою для подолання бідності та збереження клімату буде міжнародна співпраця.