Українці нерідко вдаються до кредитування під час купівлі тих чи інших товарів. Зокрема, може йтися про придбання побутової техніки та електроніки, меблів, автомобіля або житлової нерухомості. Проте через фінансові негаразди громадянам не завжди вдається повернути фінустанові позику. У таких ситуаціях може виникнути питання чи може кредитор вдатися до повернення заборгованості за рахунок відчуження квартири клієнта.

Видання Новини.LIVE проаналізувало зазначене питання та відповіло, чи справді боржники ризикують втратити власне житло.

Отож, як повідомляють автори публікації, у разі затримки сплати за кредитом терміном лише декілька тижнів фінустанови зазвичай надсилають нагадування клієнту про необхідність повернення заборгованості. У випадках, коли користувач позики не здійснював сплату від одного року, фінансова компанія може вдатися до передачі боргу у розпорядження колекторам. У свою чергу, такі організації починають чинити психологічний тиск на боржника. Проте, відповідно до чинного законодавства, колектори не мають повноважень для здійснення відчуження майна.

Також клієнти фінустанов, які тривалий термін не повертають кредитні кошти, наражаються на вирішення цього питання у судовому порядку. У такому разі суд може схвалити рішення про примусове стягнення заборгованості.

Водночас повернення заборгованості за рахунок майна позичальника може передбачатись і угодою, укладеною з фінустановою. Та все ж, і за таких умов повноваження банків обмежені. Зокрема, банки не мають права для самостійного виселення боржників з оселі. Водночас рішення про відчуження житла можуть бути ухвалені виключно в судовому порядку.

Арешт квартири виконавцями здійснюється лише за умови, що сума заборгованості перевищує 20 мінімальних заробітних плат. Якщо ж разом із боржником у помешканні проживає його сім’я, то зазвичай арешт накладається лише на частку житлової нерухомості. У випадку, коли заборгованість є меншою за зазначену, виконавча служба може арештувати інше майно громадянина – таке як його особисті кошти, гроші на депозитних рахунках, автомобіль або інший транспортний засіб, заробітну плату або доходи з інших джерел.

Отож, рішення про відчуження майна може бути ухвалено лише судовою інстанцією. Проте відповідне звернення банківської установи суд розглядатиме лише за умови, що приватизована нерухомість офіційно перебуває у власності боржника. Також, якщо позичальник отримав оселю у подарунок ще до оформлення позики, то її відчуження для погашення боргу неможливе. Завадою для арешту житла може стати і проживання у ньому неповнолітні дітей. За таких умов процедура відчуження нерухомості потребуватиме відповідного дозволу органів опіки.

У підсумку, автори публікації резюмують, що кредитори і справді можуть арештувати житло боржника. Однак остаточне рішення про його відчуження ухвалюватиме суд в індивідуальному порядку. Отож заявникам на отримання кредитів варто ретельно вивчати умови договорів з фінустановами, а у разі виникнення тих чи інших проблем не нехтувати послугами правозахисників.