Надання ряду фінансових послуг пов’язане з ризиками. Щоб уберегтись від них, банківські установи вдаються до різних методів і стратегій зниження ризиків. Зокрема, деяких клієнтів банки долучають до категорії високоризикових. Стало відомо, як саме фінустанови призначають такий статус клієнтам.

Про це повідомляє видання 24 Канал.

Як зауважують автори публікації, нині банки доволі сумлінно ставляться до перевірки власних клієнтів. Адже такі заходи є вимогою чинного законодавства. Водночас, завдяки цим процедурам, фінустановам вдається ідентифікувати споживачів фінансових послуг, підвищувати рівень безпеки операцій та виявляти підозрілу фінансову поведінку клієнтів. У свою чергу, ці заходи безпеки покращують репутацію фінустанов та збільшують рівень довіри до банку.

За словами голови Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації, керуючого партнера АО “EvrikaLaw” Андрія Шабельнікова, банківські установи уповноважені на розподіл власних клієнтів між різними категоріями ризиків. Зокрема, йдеться і про високий ступінь ризику. Правозахисник додає, що споживач послуг потрапляє до зазначеної категорії у випадку, коли в банку виникають підстави для підозри у відмиванні незаконно отриманих коштів. Передусім йдеться про кошти, які клієнт здобув злочинним шляхом. Також до когорти високоризикових клієнтів потрапляють і ті, хто підозрюється у фінансування тероризму або розповсюдженні зброї масового знищення.

Водночас положеннями вітчизняного законодавства чітко визначені критерії, відповідно до яких користувачів фінансових послуг може бути віднесено до категорії високоризикових. Отож йдеться про клієнтів фінустанов, за профілями яких було зафіксовано нехарактерну для них фінансову поведінку. Також статус клієнтів з високими ризиками банки встановлюють і громадянам, які пов’язані з підсанкційними країнами або особами, яким оголошено підозру у протиправних діях.

Водночас до переліку високоризикових клієнтів можуть потрапити і компанії та приватні особ, які у минулому мали фінансові труднощі або низький кредитний рейтинг, користувачі послуг, які чинять протиправні дії та не відповідають стандартам безпеки. Ще однією причиною для встановлення статусу високоризикового клієнта є ненадання банку необхідних даних про себе та свою діяльність.

Також, за словами Андрія Шабельнікова, банківські установи враховують і деякі інші фактори. Серед них – робота клієнта у сфері цифрових активів, ймовірна належність споживача до компаній-оболонок, проведення фінансових операцій з представниками країн, які не дотримуються рекомендацій Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей (FATF).