Занепад економіки ЄС: влада усвідомила масштаби кризи
Європа уподовж років накопичувала проблеми в секторі економіки. З часом економіка ЄС почала програвати США та Китаю. Проте масштаби кризи влада країн-членів почала усвідомлювати лише нещодавно.
Про це повідомляє видання Bloomberg.
Розуміння економічних проблем ЄС у міністра фінансів Крістіана Лінднера з’явилося під час засідання МВФ, яке відбулось цьогоріч у квітні. Саме тоді чиновник зміг повною мірою оцінити економічний спад Німеччини. Як повідомляють джерела видання, попри ілюзію спокою, насправді міністр фінансів “всередині димів” під час цього заходу.
Ймовірно, Вашингтон та Пекін роками проводили оцінки економічних показників ЄС та спостерігали за їхнім зниженням. Водночас влада Євросоюзу не помічала занепаду і лише нещодавно розпочала усвідомлювати масштаби викликів, які нині має блок.
Основою промислового сектору економіки ЄС є Німеччина. Однак із приходом до керівництва канцлера Олафа Шольца та Крістіана Лінднера у 2021 році німецька економіка на два квартали поспіль припинила зростання. У підсумку США та Китай отримали всебічну перевагу у створенні новітніх технологій. Водночас існують проблеми і з ініціативою щодо “зеленого переходу” у Європі. Проти неї виступають як виборці, так і ультраправі політики та організації.
Ще одним викликом для Євросоюзу є війна РФ в Україні та ймовірність приходу до влади у Сполучених Штатах Дональда Трампа. У зв’язку з переліченими факторами наразі ЄС відчуває потребу у розвитку військового потенціалу блоку. Однак оборонна галузь потребує чималого фінансування. У підсумку в ЄС тривають суперечки щодо збільшення фінансових витрат на оборонку.
Засідання європейських лідерів відбудеться вже 17 жовтня. Під час заходу вони планують обговорити шляхи вирішення накопичених проблем. Однак наразі їхні позиції розділились. Зокрема, північні країни-члени ЄС прагнуть зростання ефективності внутрішнього ринку. Водночас представники Франції та Італії повідомляють про занадто низький рівень інвестицій. Натомість східні країни блоку прагнуть розвитку оборонного сектору.
Проте найбільш суперечливою виявилась ідея щодо підвищення спільних запозичень між членами ЄС. Йдеться про ініціативу екс-прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі. План колишнього чиновника з відродження економічного сектору ЄС містить пункт, який передбачає залучення додаткових інвестицій на суму 800 мільярдів євро на рік. Водночас боргове навантаження буде спільним для країн-членів блоку. Проти такої ініціативи виступають Олаф Шольц та Крістіан Лінднер.
За словами ірландського чиновника та очільника засідання міністрів фінансів країн Євросоюзу, розмови, які нині точаться на тему економіки ЄС, не відповідають тим проблемам, які насправді нині існують. Проте, на думку чиновника, вже найближчими днями варто очікувати усвідомлення цих проблем місцевими представниками влади. На його думку, це станеться вже цього тижня у четвер. А подальші перемовини щодо ініціативи, запропонованої Драгі, відбуватимуться вже на полях саміту, який відбудеться у Будапешті на початку листопада.
Паскаль Донохо зазначає, що у нього розуміння масштабів економічного спаду з’явилось під час зустрічі глав економік країн “Великої сімки” в Італії. Тоді він дізнався про прогноз МВФ, відповідно до якого ріст економіки ЄС у 2029 році сягатиме лише 1,2%. А це – вдвічі нижче за аналогічні показники Бразилії та Південної Кореї.
Джерело Bloomberg, яке є постійним відвідувачем засідань європейських чиновників, додає, що вони роками не усвідомлювали падіння економіки блоку у порівнянні з іншими великими економіками. Наразі ж чиновники почали помічати “біду”, яка насувається на ЄС.
Водночас один із чиновників єврозони зауважує, що нині на зустрічах міністрів фінансів у Брюсселі панує страх. Адже наразі їм потрібно вибудувати стратегію, яка допоможе Євросоюзу наздогнати США та Китай. Під час квітневого саміту чиновники закликали до “зміни парадигми” задля зупинення занепаду. Проте під час дискусій пропозицію було відхилено.
За словами неназваних високопосадовців, у Брюсселі негативна тенденція виникла через слабкі позиції деяких європейських лідерів. Йдеться про Олафа Шольца у Німеччині, Педро Санчеса в Іспанії, Дональда Туска у Польщі та Діка Схуфа у Нідерландах. Через зростання підтримки ультраправих партій вони не наважуються впровадити заходи, які потребують жертв від виборців, та позитивний ефект від яких буде відчутний лише у довгостроковій перспективі.
Водночас у четвер минулого тижня уряд Франції представив бюджет на 2025 рік. А вже у п’ятницю того ж тижня агентство Fitch Ratings опублікувало негативний прогноз щодо економіки країни. Підлила оливи у вогонь ще й автомобільна галузь Німеччини, яка нині спантеличила несподіваним зниженням обсягів продажів автівок в КНР. Також наразі зазнають фіаско і плани Intel Corp щодо побудови заводу з виготовлення напівпровідників у Магдебурзі. Вартість цього проєкту було оцінено у 30 мільярдів євро.
У зв’язку з економічним спадом інвестори прогнозують зниження Європейським центральним банком відсоткових ставок. На їхню думку, регулятор вдасться до такого кроку ще до аналогічного рішення Федеральної резервної система США. А це створить додатковий тиск на євро.
Отож, на майбутньому саміті у Брюсселі європейські лідери планують спершу визначитися зі спільними проєктами, які потребуватимуть інвестицій. Лише після цього обговорюватиметься питання спільного боргового навантаження. Також лідери країн ЄС планують заслухати пропозиції президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо виконання ініціативи колишнього прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі.


